Хей, ребятки, я тут открою вам свою историю, как я купила закладки и разводила парней на деньги. Ну да, я такая скромная дурочка, которая решила заработать на свои кайфолы. Честно говоря, это была не самая благоразумная идея в моей жизни, но сейчас уже все равно.
Итак, я решила попробовать пурпурный туман, известный как purple Haze. Слышала, что это просто вау-фигня, и интересно было проверить имхо.
Достать запрещенные грибочки было проблематично, знакомых с таблетологов в своей команде у меня не было. Но у меня всегда находилось скам идеям, и я решила создать свой мини-бизнес.
Методика: |
Прибыль: |
Шаг 1: Запостить в соцсетях фотку с грибами, сделанную в фотошопе. |
Безденежье |
Шаг 2: Определиться с ценой и принять предоплату. |
Продление ожидания и ненависть клиентов |
Шаг 4: Исчезнуть из виду и больше не отвечать. |
Прибыль ноль, плюс возможные проблемы |
Ну что, думаете я дурачок? Не волнуйтесь, мне всегда хватало ресурсов, чтобы извлечь из ситуации максимальную пользу. Парни, которые попались на этот скам, стали для меня источником дохода.
«Просто задержка, не переживай, все будет окей, милашка. Приезжай ко мне на выходные, я покажу тебе мир, насколько мощные грибы могут быть» - говорила я своим жертвам.
Они становились восторженными, платили деньги и приезжали. И знаете что? Я даже не старалась придумывать реальные грибы, потому что они так или иначе были под воздействием пурпурного тумана, заложенного им мной в голове.
Когда-то одному парню я продолжала рассказывать, какие кайфы его ожидают, и он вдруг понял, что все это - обман. Что ж, когда он узнал правду, его гнев был неистовым. Но честно говоря, я была слишком кайфолом, чтобы волноваться.
«Ты такая мерзкая лжецесса, как ты могла так со мной поступить?!» - стонал он. Пока все их деньги текли ко мне в карман, меня не заботили их чувства или последствия. Ведь это было лишь средство достижения моих собственных целей, кайфа и адреналина.
Я грешна, признаю, и мне это имхо пофигу. Деньги стекали в реки, и я превращалась в настоящую хозяйку жизни. Ведь каждый новый парень был новым источником дохода.
Но как говорят, все хорошее когда-то заканчивается. Да, ребятки, однажды мне попался настоящий кайфолом, который оказался настолько проворным и умным, что я сама поверила в его реальность. Он осознал, что я - скам, разоблачил меня и разные ужасы на меня наговорил.
«Ты даже не знаешь, с кем связалась, дурачка! Я знаю, где ты живешь, и у тебя будет большие проблемы!» - кричал он.
Мои руки затряслись, и я почувствовала страх, который никогда раньше не испытывала. Моя игра закончилась, и я знала, что время пришло расплачиваться. Но я была готова к этому.
Гостиная была наполнена шумом и криками. Парни ворвались в мою квартиру, грозя мне и проклиная за все, что я сделала. Но моя гордость не позволяла мне падать на колени и извиняться.
Они забрали у меня все, что они могли найти - деньги, телефоны, компьютеры. Я стояла там, оголенная и разбитая, и им было все равно.
В конце концов, я поняла, что никогда не покупала закладки. Я была самой настоящей закладкой в этом грязном мире скамов и обмана. Все, что я сделала, было отражением гнилого внутреннего мира.
Сегодня я стараюсь вести другую жизнь. Нет, я не превратилась в ангела, ведь я всегда останусь немного дурочкой с греховным прошлым. Но я стараюсь измениться и не повторять ошибок прошлого.
Итак, ребятки, я рассказала вам свою историю. Надеюсь, что вы из этого что-то поняли. Никогда не играйте с чувствами других людей, никогда не обманывайте и не портите им кайф. В конце концов, это может вернуться к вам и уничтожить вас.
Але, народ! Шо починаємо качати хардрок у весь зад?
Слушайте, хочу поділитись з вами неймовірною історією, яка сталась зі мною на днях. Хочу попередити, що це не пропаганда наркотиків чи чогось подібного, просто легкість усваювання інформації за допомогою молодіжного жаргону. Якось я знайомився з моїм братвою, чи то кемпінгом психологів, в кінці кінців, зустрінулися наші велосипеди, або колеса, як ви їх називаєте. Так ось, мої брати до крайності наповнені енергією.
Привіт, торчки, як ващи справи? Вмикайте свої мозги на гарну х*ївню!, - кричу я їм здалеку, знаючи, що всім пофіг на правила граматики і мови.
Заходимо ми в один гиденький дворик, коли раптом наближається якийсь толкач з нашого місцевого космосу. Він виглядає як закладка з якоюсь якісної сп*рданої наркоти.
Слухай, брат, ти не в курсі, де взять закладки?
Да брось, я тут в теме, знаю свої дела. Чого ти хочеш?
Я з пиночками закриваю йому доступ до нашої братської се лінії і заявляю:
Давай спершу розповсюджимо радість сивухи, а потім бачимо!
Він виглядає дивно, як мойдодири у день зливи. Водимо його до місцевого машиносервісу, де мої комік-брати зібрались в тіні. Насправді це був не машиносервіс, а справжнє братське гніздо.
Вітаю, братва! Це новий товариш, який хоче забабахатись порозумітись з нами! - оголошую я, як справжній наркоман-комік.
Тільки потім згадали, що якраз забули пакувати дурь. Блин, йдемо на новий рекорд!
В каршерінгову машину встигли впхати менше, ніж колоду, а кальмари були вже нашими пасажирами. Я бігом поверх машини дзижчав якоюсь фенечкою, знаючи, що вже нічого не може мене зупинити.
Пару хвиль тому ми були рядовими торчками, а зараз ми вже ай-яй-яй! Шо тут такого - просто бомба, а не наші колеса!
Тут ми вирішили трохи почилити і заїхали у буяній парку. Знаєте, як у Сказке є брат, так ось, у нас є наш камерунський братець. Він зовсім не в курсі того, що ми тут робимо, він думає, що ми їдемо розбірливо декілька разів, але це не так. Приклеїли його до машини, як він багато разів казав, що били, коли він їв шоколадки. Так ми вирішили виправити цю ситуацію.
Розповідаючи йому про наші витрати і милий запах конопель, які він вже майже може відчувати, ми бавилися, як справжні хітрюги. Хочу сказати, що коли ти находишся в темі, то все виглядає куди цікавіше і веселіше.
Потім ми діставали зварений на швидкорозчинному супушці кодеїн. Аж очі виникали. Ей, толкачі, якби ви знали, яка кайфова дурь, то би давно прийшли до нас!
Всю ніч ми забабахались й лазили до глибини свідомості, як крізь шерри. Це було космічно!
У нас на той момент випала ідея підірвати братський гондольний міст. Але потім згадали, що в нас тільки кодеін водить бразильців, а не Бін Ладена, тому залишили цей план на наступний раз.
Якось перед ранком, коли сонце вже поволі видирає з тебе останню іскру енергії, виникла ідея повернутися додому. Та що там, я герой нашого кварталу - я хочу вирізати себе з камення і загоріти в огнищі моїх споминів.
Заглянувши назад, я побачив, як наш камерунський братець, в прикольній позі торчка, задумливо розмовляє з деревом. Він, мабуть, зайнявся екзистенціалізмом і захотів здійснити розмову зі своїм дерев'яним другом. Однак, він навіть не підозрює, що те дерево вже має колаборацію з горилами і підготувало для нас пастку.
Так я поняв, що час розійтися. Роздягаюсь, як справжній гангстер, збираю валізу своїх спогадів і починаю заповільнено рухатися назад. Уже немає сил, але бажання продовжує тремтіти у кожній клітинці мого тіла.
Так оце було моє неймовірне путешествіе, де я купив кодеін і взяв на каршерінг своїх веселеньких братиків. Завдяки торкнутій дурі ми позбулись всякої напруги і насолодилися атмосферою свободи. Але запам'ятайте, всеки колеса можуть зламатися, бережіть себе й запасайтеся своїм гарним гумором!